1 грудня 2021р.
Предмет: Технологія обслуговування та ремонту РТА.
Тема: Технологія обслуговування та ремонту
електропрогравачів, електрофонів і програвачів компакт-дисків.
https://youtube.com/watch?v=iZ4gD06Pf1c&feature=share
Розповсюджені несправності CD-програвачів:
30 листопада 2021р.
Предмет: Виробниче навчання.
Тема 10 : Технічне обслуговування та ремонт підсилювачів.
Урок 6 : Ремонт та регулювання підсилювачів високої частоти.
29 листопада 2021р.
Предмет: Технологія обслуговування та ремонту РТА.
Тема: Технологія обслуговування та ремонту електропрогравачів, електрофонів і програвачів компакт-дисків.
Будова CD-програвача:
26 листопада 2021р.
Предмет: Технології.
Урок 22, 23 : Мета, завдання і значення дизайну як сучасного методу проектування.
Слово дизайн, як правило, пов’язують з багатьма речами, які нас оточують і, переважно це красиві, привабливі речі із сучасними формами та кольором.
Дизайн (від англійського Design, від от італійського disegno позначення) — це творча діяльність, метою якої є визначення певних якостей промислового виробу.
В середині ХХ століття у професійному лексиконі для означення формоутворення в умовах індустріального виробництва використовувалось поняття «індустріальний дизайн». Цим поняттям підкреслювалось його нерозривний зв'язок з індустріальним виробництвом і конкретизувалась багатозначність терміну «дизайн». Треба сказати, що багато тогочасних часописів з питань техніки, під час розгляду питання про дизайн давали уточнення – індустріальний дизайн. Але поволі, цей термін, з розвитком проектно-художньої діяльності у галузі індустріального формоутворення почали називати одним словом – «дизайн». Частково це пояснювалось ще й тим, що суспільство вступило у фазу постіндустріального розвитку.
26 листопада 2021р.
Предмет: Технологія обслуговування та ремонту РТА.
Тема: Технологія обслуговування та ремонту електропрогравачів, електрофонів і програвачів компакт-дисків.
24 листопада 2021р.
Предмет: Технологія обслуговування та ремонту РТА.
Урок 31,32: Ремонт радіоприймачів.
Структурна схема приймача провідного мовлення:
24 листопада 2021р.
Предмет: Радіоелектроніка та основи телебачення.
Урок 29,30,31: Особливості сучасних радіоприймачів.
Для точного настроювання на вибрану радіостанцію не менш актуальною є проблема відліку частоти. На механічних шкалах, які застосовуютъся в більшості побутових радіоприймачів, поділки нанесено з інтервалами (до того ж указується не частота, а. довжина хвилі). Точність нанесення поділок i pyxy вказівної стрілки досить мала. Kpiм того, велика глибина розміщення радіостанцій припадає на одиницю довжини відлікової шкали. Наприклад, якщо в деяких стаціонарних радіоприймачах довжина шкали сягає 30 см (у переносних вона значно менша), то в діапазоні гектометрових хвиль на ній розміщується 120 радіостанцій, тобто по чотири радіостанції на 1 см шкали. Відстань між сусідніми станціями на шкалі — всього 2,5 мм, що сумірно з товщиною вказівної стрілки. Для декаметрових діапазонів щільність розміщення радіостанцій зростає.
23 листопада 2021р.
Предмет: Виробниче навчання.
Тема 10 : Технічне обслуговування та ремонт підсилювачів.
Урок 5 : Настроювання і регулювання підсилювачів проміжної частоти.
Завдання: вивчити технологію перевірки та регулювання амплітудно-частотної характеристики підсилювача. В конспекті з предмета "Технологія обслуговування та ремонту РТА" нарисувати та пояснити структурну схему підключення вимірювальних приладів для перевірки АЧХ підсилювача.
11 листопада 2021р.
Предмет: Технологія обслуговування та ремонту РТА.
Урок 29,30: Особливості ремонту радіоприймача. Розвиток схемотехніки та елементної бази радіоприймачів.
Автоматичне регулювання частоти гетеродина в радіоприймачах забезпечує підтримку точного настроювання на вибрану радіостанцію. Відносна нестабільність частоти гетеродина визначається багатьма факторами — від зміни температури до зміни напруги живлення. У приймачах радіомовлення вона становить 10-3 ...10-4. Якщо в діапазоні середніх хвиль це допустимо (забезпечується точність підтримки частоти ±1 кГц), то для короткохвильових діапазонів (наприклад, для сигналу з частотою 10 МГц) неточність підтримки частоти ±10 кГц означає повну втрату радіоприймачем сигналу станції.
11 листопада 2021р.
Предмет: Iмпульсна та цифрова техника.
Урок 15,16: Інверсний стабілізатор постійної напруги.
Регулювальний елемент в інверсному стабілізаторі постійної напруги увімкнений послідовно з вихідними полюсами стабілізатора, а дросель-паралельно. Полярність вихідної напруги цього стабілізатора протилежна полярності вхідної, тому він дістав назву інверсний.
Завдання: нарисувати структурну схему стабілізатора в конспекті та описати її роботу. Підручник А.М. Гуржій "Імпульсна та цифрова техніка " ст.419-420.
10 листопада 2021р.
Предмет: Технологія обслуговування та ремонту РТА.
Урок 27,28: Робота типового радіоприймача за принциповою схемою.
Автоматичне регулювання підсилення в радіоприймачах забезпечує роботу вихідних каскадів без перевантажень і нелінійних спотворень у разі приймання близьких та потужних радіостанцій. Справа в тому, що рівень сигналу, прийнятого від цих станцій, на вході радіоприймача може в десятки разів перевищувати його чутливість. Тому загальний коефіцієнт підсилення сигналу проміжної частоти треба зменшити або обмежити деякою величиною, залишивши його незмінним для слабких сигналів.
10 листопада 2021р.
Предмет: Радіоелектроніка та основи телебачення.
Урок 27,28: Особливості характерних функціональних вузлів супергетеродинного радіоприймача.
Резонансні підсилювачі найчастіше використовуються для виділення та підсилення радіочастотних сигналів. Це — суто вузькосмугові вибірні підсилювачі, основними параметрами яких є максимальний коефіцієнт підсилення , частота максимального
Рис. 1. Принципові схеми резонансних підсилювачів, побудованих на одиночному
(а) і зв'язаних (б) контурах, та їх еквівалентна схема (в)
підсилення, смуга пропускання і вибірність, що визначається крутістю схилів АЧХ, або її коефіцієнтом прямокутності. В колі навантаження такого підсилювача є резонансний фільтр у вигляді коливального контуру чи системи коливальних контурів. Такий підсилювач називається підсилювачем із зосередженою селекцією (рис. 1).
9 листопада 2021р.
Предмет: Виробниче навчання.
Тема 10 : Технічне обслуговування та ремонт підсилювачів.
Урок 4 : Перевірка та ремонт підсилювачів проміжної частоти.
8 листопада 2021р.
Предмет: Технології.
Урок 20, 21 : Основні принципи художнього конструювання. Послідовність художнього конструювання об’єктів технологічної діяльності.
Основні принципи художнього конструювання:
Художнє конструювання – новий метод проектування виробів промислового виробництва, впровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції.
Основною метою художнього конструювання є активне вдосконалювання навколишнього середовища, естетизація матеріальної сфери праці і побуту людини.
Треба відзначити, що зміст та стадії художнього конструювання визначаються напрямками, за якими розвивається дизайн сьогодні.
5 листопада 2021р.
Предмет: Технологія обслуговування та ремонту РТА.
Урок 25,26: Схеми та конструкції радіоприймачів, їх параметри.Схемотехніка радіоприймачів пов'язана з широкодіапазонністю як за частотою, так i за динамічністю сигналів на вході. Висока якість приймання потребує в цих умовах зберігання всіх основних параметрів елементів (коефіцієнтів передачі, смуг пропускання, рівнів спотворень) незмінними i незалежними від частоти та рівня сигналу.
Першим елементом на шляху радіосигналу є вхідне коло, з'єднане з антеною як з еквівалентним генератором через елементи зв'язку. Зв'язок може бути ємнісним, індуктивним, комбінованим.
5 листопада 2021р.
Предмет: Iмпульсна та цифрова техника.
Урок 13,14: Імпульсний послідовний
стабілізатор постійної напруги. Імпульсний паралельний
стабілізатор постійної напруги.
Структурні схеми послідовного Рис.1 та паралельного Рис.2 стабілізаторів:
Рис.2
Завдання: скласти конспект з теми, що містить опис роботи схем стабілізаторів. Підручник : А.М. Гуржій "Імпульсна та цифрова техніка" ст.418-419.
4 листопада 2021р.
Предмет: Технології.
Урок 18, 19 : Поняття про етапи виробничого проектування. Поняття про етапи навчального проектування.
1.Поняття про етапи виробничого проектування: технічне завдання, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, розробка робочої документації тощо.
Якщо прослідкувати основні етапи історії суспільства, то нескладно помітити, що рушійною силою його розвитку є вдосконалення знарядь праці. З одного боку це пояснюється тим, що людина завжди прагнула змінити на краще предметний світ речей, зробити його більш прогресивним та комфортним. З іншого, предмети та об’єкти які нас оточують обов’язково мають певні недоліки, що дає змогу винахідникам здійснювати постійний пошук для їхнього вдосконалення.
Вдосконалення знарядь праці – це не лише їхня конструктивна модернізація, а й встановлення більш досконалих виробничих стосунків, утворення нових форм організації виробничої діяльності людини тощо. Ремісник виготовляє певну річ утилітарного призначення від творчого задуму до його втілення у конкретний продукт. Згодом він об’єднується з іншими ремісниками для одержання більшого прибутку від своєї діяльності, що призводить до спеціалізації виробництва – кожен учасник такого процесу виконує лише певну операцію. Спеціалізація виробництва вдосконалює кожну технологічну ланку, створює та розвиває виробничий процес в цілому. Згодом крім окремого технологічного процесу створення певного продукту утворюється виробничий процес, який складається із сукупності технологічних. У ході такого генезису виробничої діяльності вдосконалюється й планова діяльність, тобто відбувається спеціалізація виробництва у тій його частині де проводять проектування та конструювання виробів. На сьогодні будь-яке сучасне виробництво містить відділ, що займається проектуванням та відповідним прогнозуванням власної виробничої діяльності. Тут необхідно відразу підкреслити, що виробництво характеризується постійними змінами, що проявляються у вигляді процесу його постійного вдосконалення.
Постійний розвиток і вдосконалення виробництва – необхідна умова його існування, і саме проектування чи проектна технологія виступає рушійною силою його розвитку і вдосконалення.
Перед тим як визначити етапи проектування, розглянемо структуру виробничого проектування.
З попередніх параграфів ми з’ясували, що процес створення різноманітних речей, машин, архітектурних комплексів, технічних систем відбувається по різному, і для кожного конкретного випадку має індивідуальну структуру чи етапи проектування. До суб’єктивних обставин, що впливають на етапи та процеси проектування відносять накопичені на даний момент наукові відомості у даній галузі знань, особливості матеріально-технічного оснащення проектних робіт, вимоги економіки, встановлені строки виконання експериментального зразка і т.д.
Разом з тим індивідуальні відмінності в організації процесу створення проекту не повинні впливати на основні принципи та етапи проектної технології.
На сьогодні методика створення та відповідні етапи проектування в умовах серійного виробництва зазнають значного впливу з боку зарубіжного досвіду дизайнерських розробок. Наприклад, в усьому світі, дизайнери дедалі більше використовують інформаційні технології на стадії формотворення виробу, яке традиційно було обмежене лише традиційним креслярським способом. Так, ще зовсім недавно можливість перенести креслення з паперу на екран комп’ютера порівнювалось із новим відкриттям у проектуванні. Наступним кроком стали поява технології 3D, або проектування об’єкту у тривимірному просторі. Вже сьогодні світові технології виробничого проектування вступають у нову фазу – в так звану область цифрового моделювання, коли об’єкт на екрані комп’ютера не лише виглядає, але й віртуально функціонує, як це має відбуватись у реальному житті. Тому якщо зараз описати найбільш сучасний спосіб проектування, завтра він може опинитись в архівах майбутнього виробництва. Щоб уникнути цього розглянемо етапи проектування лише в загальних рисах, які в тій чи іншій мірі можуть наповнюватись сучасними інформаційними чи іншими провідними технологіями майбутнього.
Процес проектування виробів в умовах виробництва складається з таки основних етапів:
Дослідження та складання завдань проекту;
художньо-конструкторський пошук;
ескізний проект;
складання конструкторської документації.
Дослідження та складання завдань проекту. На цьому етапі відбувається дослідження проблеми (товару чи послуги), над якою буде працювати творчий колектив. Нині фірми використовують найпоширенішу форму здійснення проектних робіт, це так звані «цільові програми», які передбачають створення творчих дизайнерських команд. Вони мають визнаного лідера і обов’язково включають кількох спеціалістів, що здатні генерувати ідеї з найважливіших сфер інноваційної діяльності (ринок, техніка, менеджмент). Організаційна структура, склад фахівців і вимоги до керівника проекту визначаються рівнем інноваційного рішення у створюваному продукті чи процесі, а також певним терміном завершення роботи.
Під час вивчення інформації, яка стосується проекту, з’ясовують чи визначають самостійно всі вимоги до об’єкту проектування. Вся зібрана інформація про майбутній об’єкт виготовлення аналізується з позицій зручності, технологічності, економічності та естетичності виробу. Етап завершується складанням науково обґрунтованих вимог до даного об’єкту, відповідних проектних характеристик. На основі проведеної роботи складають технічне завдання.
Художньо-конструкторський пошук. На цьому етапі відбувається створення початкових творчих ідей у вигляді ескізних та графічних форм, що може також відбуватись в об’ємному вигляді - макетах. Розробка графічної частини відбувається на основі технічного завдання та відповідних нормативних документів (ГОСТів, нормалей). Ескізування промислових виробів відбувається від принципової схеми до графічної розробки окремих деталей, і потім до виробу в цілому. На цьому етапі ескізи (певної кількості) можуть відображати ідею проекту в цілому, зображення окремих вузлів з прорисовкою окремих фрагментів деталей виробу, мати вигляд компоновочних схем. Спочатку ескізи виконуються без дотримання масштабу, оскільки на цьому етапі перевіряються різні напрямки розв’язку форми та конструкції майбутнього виробу, і вже потім уточнюється через креслення з дотриманням масштабу та вимог ЕСКД.
Ескізи конструктивних елементів виробів розробляються з урахуванням вимог міцності, жорсткості конструкції, а також стійкості з урахуванням максимальних габаритних відхилень в процесі експлуатації. Наприклад, для меблевого виробництва такими габаритними відхиленнями вважають перекидання столу, шафи при висуванні ящиків або під час відкривання дверцят тощо.
Особливе місце на цьому етапі має метод макетування майбутнього виробу. В умовах виробництва дедалі більше використовуються інформаційні технології, про що ми згадували на початку цього параграфу. Макетування за допомогою комп’ютерних технологій використовують для того щоб остаточно розв’язати компоновочні варіанти, з’ясувати об’ємно-просторові пропорції тощо. Однак більшість сучасних підприємств крім віртуального макетування використовують традиційне виготовлення матеріальних макетів з метою створення більш реального відтворення об’єкту проектування, особливо у плані кольорового рішення. Якщо мова йде про створення зразків мебельних виробів, то виготовлення макету дає змогу з’ясувати реальні співвідношення дослідного зразка до розмірів людини чи тих речей з якими буде взаємодіяти (функціонувати) виріб.
На цьому етапі, також, дизайнери іноді використовують клаузуру, хоч її більше застосовують у навчальних цілях. Клаузура може виконуватись на папері з використанням різноманітних зображувальних засобів. Про використання клаузури ми будемо говорити більш докладно у наступних параграфах цього посібника.
Ескізний проект – це остаточна творча пропозиція конструктора чи дизайнера, яка повністю відображає характеристики виробу. Ескізний проект – це графічна частина проекту, яка складається із головного планшету, на якій зазначають тему проекту, варіанти планування (садиби) чи форми виробу. До графічної частини також виготовляють ортогональні вигляди виробу, його перспективне зображення, зображення макету виробу чи інтер’єру, розрізи вузлів, схеми компоновок, номенклатурні креслення, пояснююча записка.
Ортогональні вигляди виробу – це головний фасад всієї конструкції, бічні вигляди, які дають уявлення про розмірні, кольорові і фактурні особливості об’єкту проектування.
Розріз – умовне зображення предмету, розділеного площиною (простий розріз) і декількома площинами – комбінований розріз. В проектуванні промислових виробів найбільш характерні розрізи, що показують функціональний зміст виробу.
Схеми з компонування застосовуються в тому випадку, коли є необхідність показати варіанти складання, наприклад, корпусних меблів на базі уніфікованих частин.
Під час створення групи виробів різного функціонального призначення (наприклад це меблі – шафа, ліжко, тумба під телевізор тощо) розроблених серійним методом проектування, в ескізний проект включають номенклатурне креслення. На ньому зображують: різні види виробів з фасаду, вироби у двох-трьох проекціях або в аксонометрії (перспективі), виконані графічно або у вигляді фотографій з макетів.
Обов’язком елементом проекту промислового виробу є перспективне зображення цього виробу, інтер’єру виконане на планшеті. Найчастіше використовують кутову перспективу в архітектурному проектуванні, фронтальну – для зображення інтер’єру чи меблевих виробів тощо.
Складання конструкторської документації. На цьому етапі проектування відбувається складання креслярської документації – робочі креслення необхідні для виготовлення запланованого виробу. На виробництві або в проектно-конструкторському бюро робочі креслення виконуються після затвердження ескізного або художньо-конструкторського проекту.
2.Поняття про етапи навчального проектування: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний.
Успішність та ефективність навчального проектування теж забезпечується за умови правильної та послідовної, організаційно-спланованої діяльності, в основі якої лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проектів. Зміст проектування складається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою і найефективніше розкривають послідовність розроблення та виконання проекту, а саме: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, завершальний.
На кожному етапі має здійснюватися відповідна система послідовних дій у виконанні проекту, які називаються стадіями (мал.1.).
Перший етап проектування – організаційно-підготовчий, на якому постає важливе завдання – правильно вибрати об’єкт проектування, адже від цього залежить успіх подальшої роботи. На цьому етапі необхідно вибрати і поставити проблему, усвідомити значення майбутнього виробу як для самого себе, так і для суспільства в цілому, тобто визначитись у доцільності виконання проекту.
Збирають інформацію стосовно обраної проблеми чи виробу, який будуть проектувати, використовуючи довідники, книги, журнали, каталоги, мережу Інтернет. Результатом роботи на цьому етапі може бути реферат з тієї проблеми яка досліджується в даному проекті.
Проектувальники формують та пропонують різноманітні ідеї, а згодом і варіанти конструкції, визначають та обговорюють оптимальний варіант запропонованої конструкції, найбільш вдалі параметри своєї майбутньої конструкції, з погляду умов використання, з власного досвіду та досвіду оточуючих. Аналізують різні варіанти конструкцій з метою виявлення параметрів і граничних вимог до об’єкту проектування.
Мал. 1. Етапи навчального проектування
Отже, цей етап проектування складається з таких стадій: пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів. Засобами діяльності (співпраці) виступають особистий досвід, досвід учителя та однокласників, а також засоби масової інформації – журнали, книги, Інтернет та ін.
Наступним етапом проектування є конструкторський, на якому проектувальники складають ескізи можливих варіантів майбутнього виробу, проводять функціональний та композиційний аналіз на основі чого вибирають оптимальну форму чи конструкцію виробу, здійснюють добір матеріалів та інструментів, визначають найдоцільнішу технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та міні-маркетингові дослідження та вносять відповідні зміни (пошук недорогих матеріалів чи зменшення кількості оброблюваних операцій під час планування технологічного процесу). Також на цьому етапі розробляється робоче креслення чи ескіз, на основі якого буде виготовлено виріб.
Засобами діяльності виступають всі робочі інструменти і пристрої, якими користуються при розробці проекту.
Отже, конструкторський етап містить такі стадії: складання ескізних варіантів (клаузула), розробка конструкторсько-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з’єднання, обробка, економічне та екологічне обґрунтування, міні-маркетингові дослідження, в яких визначають доцільність виготовлення проекту з точки зору економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення. Перед тим, як що-небудь виготовити, треба зважити, у що обійдеться пропонована робота. Яким буде прибуток чи витрати на виготовлення виробу? Відповіді на ці запитання дають економічні розрахунки. Таким чином, необхідно знаходити раціональні конструкції, проявляти заповзятість, спритність, кмітливість, щоб виготовити корисну річ з мінімальними матеріальними затратами, з недорогих матеріалів і, разом з тим, наділивши її цілим рядом переваг.
У проспекті творчого проекту на цьому етапі необхідно подати: обґрунтування витрат необхідних матеріалів, засобів, енергії для виготовлення виробу; визначення його собівартості та ціни, передбачуваних прибутку і термінів реалізації.
Наступним моментом цього етапу буде здійснення екологічної експертизи, де необхідно подати повну характеристику з точки зору екологічної безпеки виготовлення і не менш важливим є обґрунтування використаної сировини.
На третьому етапі – технологічному, виконуються заплановані операції, здійснюється самоконтроль та оцінка якості виробу. Засоби – інструменти та обладнання, що заплановані та передбачені у змісті технологічного процесу.
Цей етап проектування передбачає такі стадії, як виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом, самоконтроль своєї діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці.
На заключному етапі здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію із запланованою. Якщо будуть знайдені недоліки та неполадки, намагаються їх усунути, аналізується проведена робота, встановлюється, чи досягли своєї мети, який результат їхньої праці, здійснюється самооцінка спроектованого виробу.
На самому початку роботи необхідно визначити, який проект буде виконуватися: індивідуальний чи груповий. Якщо проект виконується удвох або групою, то відбувається їх формування за інтересами, розподіл ролей, завдань відповідно до рівня знань, бажаної практичної діяльності в рамках проекту.
Етапи під час виконання творчих проектів можна прослідкувати за схемою (мал. 2.).
Мал. 2. Етапи під час виконання творчих проектів
Як відомо, в основі проекту лежить певна проблема. А для її розв'язання людина повинна мати знання з різних галузей науки, а також володіти певними інтелектуальними вміннями (робота з інформацією, її аналіз, узагальнення і висновки), творчими вміннями (вироблення ідеї, варіантів розв'язання проблеми, прогнозування результатів), комунікативними вміннями (ведення дискусії, вміння слухати й чути співбесідника, відстоювати свою точку зору, висловлювати власну думку).
Під час виконання проектів кожен виріб, послугу можна виконати різними шляхами – варіантів вирішення кожного завдання є безліч. Тому потрібно кілька разів намалювати, прочитати і, лише переконавшись у тому, що певний варіант найбільш технологічний, економічний, екологічний, відповідає вимогам дизайну, найбільш задовольняє вимоги школи, сім’ї або ринку, приступити до його виготовлення.
Завдання:
1. Скласти конспект, що містить поняття про етапи виробничого проектування та етапи навчального проектування.
