15 березня 2022р.
Предмет: Основи цифрового телебачення.
Тема: Особливості формування і обробки сигналів у цифровому телебаченні.
Урок 1,2.Поняття про цифрове телебачення. Дискретізація та кодування в цифровому телебаченні.
Цифровим називають телебачення, яке забезпечує передавання та зберігання
зображень у цифровій формі. Власне, мова йде про сигнал, який несе інформацію
про зображення. Цифровий сигнал формують у вигляді послідовностей електричних
імпульсів, які відповідають закодованим відлікам аналогового сигналу.
повинні братися з достатньо високою частотою, значення якої визначається
теоремою Найквіста-Котельнікова через найвищу частотну складову f в у спектрі
сигналу як
f д ≥2 f в, де f д - частота відліків (дискретизації). У телебаченні найчастіше
використовують двійкове кодування з застосуванням 8-розрядного перетворення
аналог-код, що відповідає 256 квантованим рівням відеосигналу. У цифрову форму
перетворюють також сигнал (сигнали) звукового супроводу, однак для якісного
відтворення звуку необхідне квантування сигналу з розрядністю перетворення не
менше 16. Доцільність переходу до цифрових телевізійних систем пов’язана з потребою
підвищення якості і надійності телевізійних систем. Річ у тому, що, перш ніж бути поданим на вихідний вузол телевізійної системи (наприклад, на кінескоп чи РК
матрицю), телевізійний сигнал зазнає багатьох перетворень: підсилюється,
корегується, змішується з іншими відеосигналами, фільтрується, передається від вузла до вузла за допомогою ліній зв’язку, записується і перезаписується у пристроях консервації тощо. Кожна з таких операцій пов’язана з шумовими
впливами та впливами завад різного походження. Якщо сигнал є аналоговим, то шуми і завади накопичуються, відношення сигнал/шум падає і якість зображення
різко знижується.
При цифровому поданні сигналу вплив шумів і завад є набагато меншим, адже
інформація в цьому випадку передається не значенням напруги, а певною кодовою
комбінацією імпульсів, напруга яких набуває обмеженої кількості значень
незалежно від напруги відеосигналу. При найчастіше вживаній двійковій системі
формування коду імпульси набувають тільки двох значень напруги, які умовно
позначають нулем (відсутність імпульсу) та одиницею (наявність імпульсу
достатньо великої амплітуди). Для відтворення інформації при цьому достатньо
фіксувати наявність або відсутність імпульсів, а не їх амплітуду, а, отже, навіть при достатньо великому впливі шумів та завад можна одержати якісне відтворення
сигналу практично незалежно від кількості операцій його формування.
Завдання: скласти конспект з теми та опрацювати інтернет-ресурси з теми:
learn.ztu.edu.ua › mod › resource › view
Немає коментарів:
Дописати коментар