7 вересня 2022р.
Предмет: Технологія обслуговування та ремонту РТА.
Тема1: Схемні та конструктивні особливості радіоприймачів, їх застосування й експлуатація.
Урок 3,4: Типові принципові схеми каскадів радіоприймачів.
Схемотехніка радіоприймачів пов'язана з широкодіапазонністю як за частотою, так i за динамічністю сигналів на вході. Висока якість приймання потребує в цих умовах зберігання всіх основних параметрів елементів (коефіцієнтів передачі, смуг пропускання, рівнів спотворень) незмінними i незалежними від частоти та рівня сигналу.
Першим елементом на шляху радіосигналу є вхідне коло, з'єднане з антеною як з еквівалентним генератором через елементи зв'язку. Зв'язок може бути ємнісним, індуктивним, комбінованим.
Рис.1. Принципові схеми одноконтурних вхідних кіл для одного піддіапазону і
залежність їхніх коефіцієнтів передачі від частот
Весь діапазон робочих частот вхідне коло має перекрити зміною ємності конденсатора. Проте при розумних конструктивних параметрах конденсатор змінної ємності не може мати коефіцієнт перекриття діапазону, який би перевищував 34. Тому робочий діапазон радіоприймача розбивається на піддіапазони (кіло-, гекто-, декаметрові та метрові хвилі), кожному з яких відповідає своя котушка індуктивності, приєднана до конденсатора змінної ємності.
Принципові схеми одноконтурних вхідних кіл для одного піддіапазону показано на рис.1. Неповне вмикання до входу підсилювача зменшує шунтувальну дію транзистора на контур, що з6epiгaє задану смугу пропускания. Одноконтурні схеми вхідних кіл більш поширені порівняно з багатоконтурними завдяки спрощеній комутації, вищій чутливості та незмінному резонансному коефіцєнту передачі в діапазоні частот.
Схема ємнісного зв'язку вхідного кола з антеною (рис.1, а) — найпростіша. Вона забезпечує значно менше внесення згасань у вхідне коло з боку антенн порівняно з безпосереднім приєднанням антени. Проте її резонансний коефіцієнт передачі залежить від частоти.
Найпоширешшою е схема індуктивного (трансформаторного) зв'язку вхідного кола (рис.1, б). Якщо забезпечити слабкий зв'язок між L3B і L, то можна здобути майже незалежний від частоти резонансний коефіцієнт передачі кола.
Схема комбінованого зв'язку вхідного кола з антеною (рис.1, в) забезпечує практично незмінне значения K0вх в усьому діапазоні часто , але еквівалентна добротність вхідного кола при цьому зменшується, що погіршує вибірність схеми відносно дзеркального каналу.
Резонансні підсилювачі найчастіше використовуються для виділення та підсилення радіочастотних сигналів. Це — суто вузькосмугові вибірні підсилювачі, основними параметрами яких є максимальний коефіцієнт підсилення , частота максимального
Рис. 1. Принципові схеми резонансних підсилювачів, побудованих на одиночному
(а) і зв'язаних (б) контурах, та їх еквівалентна схема (в)
підсилення, смуга пропускання і вибірність, що визначається крутістю схилів АЧХ, або її коефіцієнтом прямокутності. В колі навантаження такого підсилювача є резонансний фільтр у вигляді коливального контуру чи системи коливальних контурів. Такий підсилювач називається підсилювачем із зосередженою селекцією (рис. 1).
Між вимогами до коефіцієнта прямокутності та ширини смуги пропускання підсилювача існує протиріччя, яке не завжди можна вирішити за допомогою схем зосередженої селекції. Тому в багатокаскадних резонансних підсилювачах з розосередженою селекцією сигналів застосовується взаємне розстроювання контурів (рис. 2). Залежно від кількості каскадів такі підсилювачі називаються підсилювачами на розстроєних парах і розстроєних трійках контурів. Принцип збільшення вибірності при збереженні широкої смуги пропускання і достатній рівномірності вершини АЧХ багатокаскадного підсилювача полягає в тому, що загальне їх рівняння визначається як добуток рівнянь характеристик окремих каскадів. Здобутий ефект для випадку розстроєних пар контурів при критичному їх розстроюванні ілюструє рис. 2, б.
Існують також вибірні підсилювачі з резонансними системами на п’єзокварцових, магнітострикційних та інших фільтрах. Властивості резонансних підсилювачів значною мірою залежать від типу резонансної системи і способів її зв'язку з навантаженням та електронним приладом.
Рис. 2. Приклад резонансного двокаскадного підсилювача на розстроєних парах
контурів (а) та ілюстрація принципу формування його АЧХ (б)
Підсилювачі з одиночним коливальним контуром використовують переважно тоді, коли треба змінювати резонансну частоту, для чого застосовується конденсатор змінної ємності. При цьому змінюється хвильовий опір, а разом з ним усі еквівалентні параметри коливального контуру, в тому числі коефіцієнт передачі.Вихідний опір транзистора і навантаження наступних елементів схеми суттєво впливають на вибірні властивості резонансного фільтра, його еквівалентну добротність та резонансний опір. Тому в резонансних підсилювачах завжди застосовують неповне вмикання коливального контуру з обох боків, як показано на рис. 1, а, б.
Завдання: розглянути матеріал з теми в підручнику: В.М. Сисоєв "Основи радіоелектроніки", ст.95-96,ст.170-171.
Контрольне завдання: написати, через які каскади проходить і як обробляється сигнал від антени до гучномовця в супергетеродинному радіопримачі.
Відповідь на контрольне завдання надсилайте на електронну пошту: honor7valera@gmail.com
Немає коментарів:
Дописати коментар