Функціональні схеми радіоприймачів

2 вересня 2022р. 

Предмет: Технологія обслуговування та ремонту РТА. 

Тема1: Схемні та конструктивні особливості радіоприймачів, їх застосування й експлуатація.

Урок1,2: Типові функціональні схеми радіоприймачів різних класів. Структурні схеми та елементна база радіоприймачів.

Приймання радіосигналів полягає в перетворенні енергії електромагнітних хвиль на енергію високочастотних струмів за допомогою антен на підставі закону електромагнітної індукції. 3 безмежної кількості різноманітних сигналів, що наводяться в антені, потрібний сигнал виділяється коливальним контуром завдяки його резонансним властивостям. Оскільки радіосигнал е лише носієм інформації, зміст якої закладено в низькочастотному модулювальному коливанні, для відтворення інформації або її реєстрації треба виконати демодуляцію прийнятого сигналу високої частоти. Таким чином, найпростіший радіоприймач має складатися з антени, вхідного кола, детектора та реєструвального або відтворювального низькочастотного пристрою, наприклад телефону (рис.1, а). Такий радіоприймач називається детекторним.

Цей найпростіший радіоприймач не потребуе навіть джерела живлення. Це забезпечило йому велике поширення в перші роки розвитку радіомовлення. Проте такий радіоприймач мае дуже погану вибірність, зумовлену вибірними властивостями лише одного коливального контуру, i незначну чутливість, оскілъки приймання сигналів ведеться без підсилення. Тому він роботоздатний тільки в километровому діапазоні для приймання сигналів місцевих потужних радіостанцій.

Уведення в детекторний радіоприймач хоча б одного підсилювача перетворює його на приймач прямого підсилення, який можна побудувати як за повною (рис.1, б), так i за скороченою (тобто тільки з ПЗЧ або тільки з ПРЧ) схемою.

Підсилювач звукових частот забезпечує потрібну потужність сигналу на виході, що дає змогу перейти від телефону до гучномовця.

Підсилювач радіочастоти забезпечуе підвищення як чутливості, так i вибірності радіоприймача. Чутливість підвищується завдяки підсиленню слабких сигналів від малопотужних i віддалених радіостанщй, а вибірність — завдяки введенню додаткового коливального контуру. Тут, правда, виникае утруднення, пов'язане з необхідністю мати блок спарених змінних конденсаторів.

Рис.1. Функціональні схеми радіоприймачів

---

Основним недоліком приймача прямого підсилення є відсутність вибірностi для сигналів радіостанцій з близькими значеннями носійних частот у діапазонах декаметрових та метрових хвиль. Це зумовлено значним розширенням смуги пропускання коливальних контурів зi зростанням ixнix резонансних частот.

Принцип супергетеродинного приймання (рис.1, в) полягае в тому, що прийняті коливання носійної частоти перетворюються на фіксовану проміжну частоту, на якій i відбувається основне підсилення сигналу до його детектування. Перехід до фіксованої проміжної частоти забезпечує високі вибірність та чутливість не тільки завдяки тому, що ця частота майже завжди нижча за носійну, а й тому, що для виділення i підсилення смуги частот сигналу на фіксованій частоті застосовуються настроєні на одну частоту каскади підсилення проміжної частоти з ФЗС, які мають високу добротність та майже П-подібну форму резонансної кривої. Як ФЗС використовують зв'язані контури, п'єзоелектричні й електромеханічні фільтри.

Значне підсилення сигналів на проміжній частоті дає змогу здійснити детектування без спотворень сигналу діодним детектором у лінійному режимі детектування, а також АРП, автоматичне підстроювання частоти гетеродина, індикацію точності настроювання тощо.

Перетворення носійної частоти прийнятих сигналів на проміжну частоту здійснюється за допомогою перетворювача.

Роль гетеродина відіграє малопотужний автогенератор. Іноді перетворювач частоти (змішувач) i гетеродин будують на одному й тому самому транзисторі чи мікросхемі Оскільки радіоприймач діапазонний, треба забезпечити таку зміну частоти гетеродина при зміні частоти сигналу, щоб їx різниця в межах діапазону була сталою величиною. Для цього користуються блоком конденсаторів змінної ємності. Проте внаслідок того, шо блоки конденсатора ідентичні, а початкові частоти f_с i f_r piзнi, забезпечити сталість їx різниці в межах діапазону неможливо. Це досягається способом спряженія контурів вхідного кола та гетеродина.

Вибір проміжної частоти f_пр залежить від типу радіоприймача i смуги частот сигналу. Для різних радіоприймачів значения f_пр лежить у межах 110 кГц … 200 МГц (для радіомовлення з AM вибрано проміжну частоту f_пр  465 кГц).

Завдання: Скласти конспект, що містить структурні схеми радіоприймачів та опис їх роботи.

Контрольне завдання: 

1.Розглянути та написати принцип супергетеродинного прийому.

2.Переваги та недоліки супергетеродинного прийому.

Відповідь на контрольне завдання надсилайте на електронну пошту: honor7valera@gmail.com