21 квітня 2021р.
Предмет: Матеріалознавство радіоелектронних засобів.
Урок 16, 17 : Тверді та м’які припої. Призначення флюсів, їх види, склад і основні властивості.
Для гальванічного з’єднання електропроводу та виводів радіодеталей, застосовуються припої, які є матеріалами високої провідності.
Припої можуть бути:
низькотемпературні (Тпл < 145° C);
- легкоплавкі ( 145 ° < Тпл ≤ 450° C);
середньоплавкі (Тпл = 500° – 1100° С);
високоплавкі (Тпл = 1150° – 1850° C);
тугоплавкі (Тпл > 1850° C).
Вони є сплавами деяких металів. Усі припої повинні мати хорошу рідкотекучість, малий інтервал температурної кристалізації, високу механічну міцність та корозійну стійкість, а також малий питомий опір.
Легкоплавкі припої є сплавами олова та свинцю або олова та кадмію.
Найчастіше з легкоплавких припоїв застосовують такі:
ПОС – 40 ( припій з олова та свинцю). Складається з Sn40%олова, Su2%сурми та свинцюPb. Тпл = 235° С.
ПОС – 61. Має Sn 61% олова, Su 0,8% сурми та свинцюPb. Тпл = 190° С.
ПОСК – 50 (припій з олова та свинцю й кадмію). МаєSn50%олова,Cd18% кадмію,Pb32%свинцю. Тпл = 145° С.
Тугоплавкі припої виготовляють на основі міді Cuта свинцюPb. Тпл >450° C.
При пайці необхідно убрати з поверхні деталей, які паяють, окисли. Для цього застосовують флюси. Вони відрізняються за хімічною активністю і можуть бути кислотні (хлористий цинк, борна кислота, бура) або безкислотні (каніфоль, ЛТІ).
Немає коментарів:
Дописати коментар