Новітні технології радіомовлення

 

29 квітня 2021р.

Предмет: Технології.

Урок 36, 37 : Використання новітніх технологій у сфері радіомовлення.

         Концепція розвитку телерадіомовлення у сьогоденні в світовій практиці базується на впровадженні цифрових технологій. Якщо коротко оглянути історію функціонування та розвитку радіомовлення в Україні від першого виходу в ефір передачі у Харкові в 1924 році, то наймасовішим засобом інформування було проводове мовлення. Це аналоговий спосіб передачі звуку з допомогою дротів, якими в час радянського періоду була охоплена вся територія держави й приймачі були практично в кожній оселі. В останні десятиріччя технічний стан проводового мовлення значно погіршився, дротові мережі вийшли з ладу. Слід зазначити, що аналогова система радіомовлення в Україні загалом вичерпала свої можливості, а це позначається, передусім, на можливості постійно отримувати якісний сигнал, наприклад, під час руху автомобіля, а також у зонах упевненого прийому аналогових АМ та УКХ-передавачів.

Ефір у багатьох регіонах, особливо поблизу великих міст, перенасичений сигналами радіостанцій. Тепер можливостей для збільшення кількості ефірних частот практично немає. Однак аналогове мовлення й донині забезпечує достатньо високу, зокрема в FM-діапазоні, якість передачі сигналу, що не залежить від атмосферних, географічних та індустріальних перешкод. Сьогодні розвиток радіомовлення пов'язують із появою цифрового радіомовлення, коли на радіобізнес впливають нові технології, що перебувають на стадії пошуку оптимальних форматів і стандартів мовлення.

        У грудні 2010 року Національна рада ухвалила та зареєструвала в Міністерстві юстиції План розвитку національного телерадіоінформаційного простору України, яким передбачається встановлення етапів впровадження цифрового телемовлення і порядок створення національної цифрової телемережі. Планом розвитку на першому етапі передбачено будівництво чотирьох мультиплексів, а на заповнення місць у них вже Національна рада провела конкурси для загальнодержавних, обласних та місцевих мовників. Для радіо термін переходу на цифрове мовлення невизначений.

      Що ж до інших країн, то досить динамічно в сьогоденні епоху аналогового радіомовлення, як свідчить світовий досвід, змінює епоха цифрового радіо. Радіостанції переходять з аналогових передавачів на цифрові, кількість цифрових радіоприймачів, що ними користуються індивідуальні абоненти, окремі слухачі, поступово зростає. Отже, сучасне радіомовлення, так само, як й інші електронні ЗМК, визначаючись на межі століть із подальшим розвитком, проводить технологічну та змістову реорганізацію – стає цифровим. Хоча, за статистикою, 60% інформації, що її отримує людство за допомогою електронних мас-медіа, належить радіомовлення, однак радіо загалом помітно відстає, наприклад, від телебачення щодо залучення сучасних цифрових технологій. Такий стан справ викликаний передусім невизначеністю з основними цифровими форматами, а, отже, й з новими шляхами розвитку радіо, які частково або поступово задіюються в різних країнах, у тому числі й в Україні, хоч, загалом принципово змінюють загальні можливості радіомовлення, як носія інформації. Цифрове радіомовлення розвивається на основі технологій і систем мовлення, що характеризуються певними технологічними особливостями, потребують або не вимагають виділення окремого частотного діапазону, й прийняті до розробки тими чи іншими країнами. Одну із них Європейська радіомовна спілка рекомендує для всього світу, що відкриває можливість для безперешкодного обміну програмами та інформацією на міжнародному рівні.

      Згідно з європейськими стандартами, українське радіомовлення може застосовувати три основні механізми припинення мовлення в аналоговому форматі. Першим із них є одночасне припинення аналогового мовлення та початок мовлення в цифровому форматі в межах усієї держави; до другого належить поетапне впровадження цифрового мовлення із одночасним поетапним припиненням аналогового мовлення в окремих регіонах країни (зі збереженням короткострокового паралельного мовлення в обох форматах); третім є поетапне припинення аналогового мовлення з метою звільнення частот для розгортання цифрового мовлення (без збереження короткострокового паралельного мовлення в обох форматах). У рішенні Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення за основу був узятий другий напрям, що дозволяє переходити до цифрових стандартів без різких економічних коливань на радіомовному ринку. Бо загалом процес переходу від “аналога” до “цифри”, хоча й відкриває для суспільства, держави чи радіокомпаній ряд нових можливостей та переваг в отриманні інформації та її вибору, все ж таки може призвести до непередбачуваних явищ на ринку програмних послуг та технологій.

      В усьому світі технічний розвиток ЗМК відбувається досить швидко в напрямі використання контенту незалежно від місця і часу, де знаходиться споживач, в будь-якому місці він отримує новини через мобільний телефон чи іншу мультимедійні пристрої, яких за останні роки зявилося дуже багато. Адже можливість отримувати аудіодані через інтернет на переносний радіопристрій – «подкастинг» – проста й легко зрозуміла для користувача технологія з великими можливостями для розвитку. Аудіодані публікуються в Інтернеті, звідки вони потраплятимуть до кінцевого споживача за його бажанням. Власне, мова йде про передачу будь-якої інформації у форматі mp3. Користувачеві варто лише замовити необхідну інформацію, завантажити її на свій комп’ютер, а потім з комп’ютера перенести до мобільного пристрою. Користувач отримує одразу кілька переваг — він слухає передачі тоді, коли забажає, він може сформувати собі перелік передач на власний смак, і завдяки мобільності може слухати їх будь-де. Саме користувачі визначають, наприклад, де й коли їм дивитися чи слухати теле- та радіопрограми, в тому числі й українського радіоефіру.

 Завдання: скласти конспект, що містить основні принципи переходу на цифрове радіомовлення та технологічні особливості.