14 квітня 2022р.
Предмет: Основи цифрового телебачення.
Тема: Супутникове телебачення.
Урок 18,19: Типи орбіт штучних супутників Землі. Штучний супутник Землі як ретранслятор.
Телекомунікаційні ШСЗ обертаються навколо Землі по орбітах, площини яких
проходять через центр земної кулі. В залежності від кута ϕ між площинами
земного екватора і орбіт супутника розрізняють полярну (ф =90°), нахилену (90°>ф >0°) та екваторіальну (ϕ=0°) орбіти (Рис.1).
Рис.1
Очевидно, що полярні орбіти не є зручними для організації супутникового
зв’язку, оскільки великі території поблизу північного та південного полюсів Землі є
незаселеними.
Геостаціонарна орбіта (ГСО) – це кругова орбіта, що розташована над
екватором Землі (0 градусів широти), знаходячись над якою, штучний
супутник обертається навколо планети з кутовою швидкістю, що дорівнює кутовій
швидкості обертання Землі навколо осі. Для неї характерні наступні переваги:
•можливість збереження цілодобового зв’язку
•відсутність систем слідкування за ШСЗ
• відсутність ефекту Доплера – явище зміни частоти хвилі, яку реєструє
приймач, викликане переміщенням джерела або приймача
•постійність рівня сигналу від супутника.
У зв’язку з цими перевагами практично всі телекомунікаційні
супутники знаходяться на геостаціонарній орбіті. Прийнято, що віддаль між сусідніми ШСЗ не повинна бути меншою 100 км.
До недоліків геостаціонарної орбіти відносять перенасиченість окремих
ділянок орбіти супутниками, а також неможливість забезпечення зв’язку у
приполярних ділянках поверхні земної кулі - задовільний рівень сигналу забезпечується тільки у
межах від 75°південної широти до 75°північної широти.
Роль ШСЗ у телекомунікаційній мережі полягає у ретрансляції
сигналів, одержаних від наземного передавального центру, у зворотному напрямі - на Землю,
для потреб споживачів (Рис.2).
Рис.2
Завдання: скласти конспект з теми та опрацювати інтернет-ресурси з теми:
Немає коментарів:
Дописати коментар