19 квітня 2022р.
Предмет: Основи цифрового телебачення.
Тема: Супутникове телебачення.
Урок 20,21,22: Узагальнена структурна схема транспондера. Ретрансляція сигналу телецентром та безпосереднє телевізійне мовлення.
Встановлювані на супутниках приймально-передавальні пристрої називають ще транспондерами. Їх вхідним і вихідним елементами є антени, часом використовують одну антену, яка одночасно працює на приймання сигналів з Землі і передавання оброблених сигналів на Землю. Супутник, як правило, містить декілька транспондерів - за кількістю каналів зв’язку. Живлення транспондерів здійснюється від сонячних панелей. Крім того встановлюються акумуляторні батареї, які забезпечують живлення апаратури під час входження супутника в тінь від Землі.
Узагальнена структурна схема транспондера з однією приймально-
передавальною антеною подана на Рис.1, де ДА - дзеркальна антена, Пр - приймач, БП - блок перетворень, П - передавач, ЧРП - частотно-розділювальний пристрій. Прийнятий ДА сигнал з несівною частотою 14 ГГц через ЧРП подається на приймач Пр, з якого далі поступає на блок перетворень. Останній, зокрема, виділяє відеосигнал та сигнал звукового супроводу. Ці сигнали модулюють несівне коливання частотою 12 ГГц, створюване передавачем П. Одержаний радіосигнал через ЧРП поступає на ДА, якою випромінюється у напрямку Землі.
За потужністю передавача транспондера супутники поділяють на три категорії:
• супутники малої потужності (до 20 Вт), що призначені для систем зв’язку і практично не використовуються у супутниковому телебаченні. Низька потужність дозволяє збільшити кількість каналів зв’язку, однак вимагає застосування на Землі антен з діаметром тарілки більше одного метра.
• супутники середньої потужності (20...100Вт), які використовуються для
передавання телевізійних програм. При такій потужності ефективне приймання може бути забезпечене при діаметрі тарілки антени біля 60 см.
Другий варіант називають безпосереднім телевізійним мовленням: сигнали від супутника поступають безпосередньо до споживачів (рис.2,б). Цей варіант вимагає використання транспондерів більшої потужності, крім того, споживачі повинні мати спеціальну апаратуру приймання супутникових програм, що пов’язано з використанням спеціальних діапазонів частот та дещо іншими принципами формування телевізійних радіосигналів.
З точки зору характеру сигналу, який передається супутником, розрізняють аналогові, аналогово-цифрові та цифрові системи супутникового телебачення.
В аналогових системах передають сигнали систем кольорового телебачення NTSC, PAL, SECAM з тією особливістю, що як сигнал звуку, так і сигнал зображення передаються з використанням частотної модуляції. До аналогово- цифрових систем відносять систему МАС (Multiplexed Analogue Components - мультиплексовані аналогові складові), суть якої полягає у послідовному передаванні упродовж рядка телевізійної розгортки компресованих у часі сигналів кольору, яскравості, звуку, а також додаткових сигналів. Перспективу розвитку систем супутникового телебачення вбачають у переході на цифрові методи передавання зображень та звуку (DVB - Digital Video Broadcasting). З цією метою розроблено міжнародні стандарти стискання даних (MPEG-2), які забезпечують високі якість приймання програм та завадостійкість і одночасно економне використання смуги частот.
Немає коментарів:
Дописати коментар