9 квітня 2022р.
Предмет: Сучасні види радіоелектронної апаратури.
Урок 13,14,15,16. Особливості конструкцій та елементної бази сучасних радіоприймачів.Технічні характеристики.Функціональні схеми та особливості принципових схем.
Усі сучасні радіоприймачі можна поділити на дві великі групи: побутові та професійні. Перші призначені для приймання програм радіомовлення і телебачення. Ними користується населення без спеціальної підготовки, тому вони повинні бути простими в експлуатації, мати мінімальну кількість органів керування та задовільні експлуатаційні параметри. Професійні радіоприймачі використовуються для розв'язання спеціальних задач радіозв'язку, радіонавігації, радіолокації, радіовимірювань тощо. До їхніх експлуатаційних параметрів ставляться досить жорсткі вимоги. Експлуатують такі радіоприймачі оператори зі спеціальною підготовкою.
Загальні технічні характеристики сучасних радіоприймачів
такі самі, як розглядалися на попередніх заняттях з предмету "Радіоелектроніка та основи телебачення". Це — призначення та місце експлуатації, діапазон робочих частот, напруга, живлення,
кліматичні умови тощо. Проте
якість приймання, виділення і перетворення радіосигналів визначається також деякими експлуатаційними
параметрами, серед яких основними
є: чутливість, вибірність, ширина смуги частот високочастотного тракту,
діапазон робочих частот, динамічний діапазон, номінальна потужність і напруга сигналу на виході. Крім
цих, для радіоприймачів різного класу встановлюють ще нормативи на якість
відтворення сигналу: рівні лінійних
та нелінійних його спотворень та перетворень.
В сучасних радіоприймачах для точного настроювання на вибрану радіостанцію актуальною є проблема відліку частоти. На механічних шкалах, які застосовуютъся в більшості побутових радіоприймачів, поділки нанесено з інтервалами (до того ж указується не частота, а. довжина хвилі). Точність нанесення поділок i pyxy вказівної стрілки досить мала. Kpiм того, велика глибина розміщення радіостанцій припадає на одиницю довжини відлікової шкали. Наприклад, якщо в деяких стаціонарних радіоприймачах довжина шкали сягає 30 см (у переносних вона значно менша), то в діапазоні гектометрових хвиль на ній розміщується 120 радіостанцій, тобто по чотири радіостанції на 1 см шкали. Відстань між сусідніми станціями на шкалі — всього 2,5 мм, що сумірно з товщиною вказівної стрілки. Для декаметрових діапазонів щільність розміщення радіостанцій зростає.
Отже, для настроювання радіоприймачів на вибрану станцію бажано переходити від механічного до цифрового відліку частоти, що дає змогу точно настроюватись на вибрану радіостанцію навіть ще до виходу її в ефір.
Рис. 1. Структурна схема найпростішого синтезатора частот
Проблема стабільності частоти гетеродина разом iз проблемою цифрового відліку частоти вирішується за допомогою синтезатора частот. Структурну схему найпростішого синтезатора частот зображено на рис.1. У ньому є два генератори: один — кварцовий зі стабільною фіксованою частотою (відносна стабільність частоти 10-7), інший — зі змінною частотою, яку можна перестроювати електронним способом у заданому діапазоні. Цей генератор i відіграє роль гетеродина. Від органів керування (ручка настроювання, кнопки настроювання або програмна матриця внутрішньої пам'яті) через пристрій встановлення частоти змінюються коефіцієнти поділу т та п подільників частоти fкв кварцового генератора. Таким способом можна точно встановити частоту гетеродина
На цифровому індикаторі встановлюється значення частоти станції з урахуванням поправки на частоту fпр , тобто fс = fг – fпр.
Настроювання може вестись як за допомогою механічної ручки, так i автоматизовано, наприклад за допомогою двох кнопок перестроювання частоти «вгору» та «вниз» (за діапазоном частот) або системою автоматичного пошуку станції. Можна ввести блок пам'яті, в який записано частоти тих радіостанцій, на які найчастіше настроюються. Тоді настроювання виконується набором адреси потрібної комірки пам'яі!.
У сучасних радіоприймачах уже вирішується проблема використання вбудованого мікропроцесора, який використовується для фільтрування сигналів замість аналогових резонансних фільтрів. У цифрових фільтрах вхідний аналоговий сигнал спочатку перетворюється на цифрову форму, потім обробляється мікропроцесором, а далі знову перетворюється на аналогову форму. Це забезпечує практично ідеальну вибірність i стабільність за відсутності будь-яких механічних перестроювальних елементів.
Щоправда, синтезатори частот, мікропроцесори, цифрові фільтри, дистанційне керування застосовують тільки в професійних та радіоприймальних пристроях дуже високої якості.
Немає коментарів:
Дописати коментар